Є речі, які з роками тільки цінуються — і я вірю, що фотографія має бути саме такою.

Теплі фільтри, "кінематографічні" тіні, занижена контрастність, трендові тони, модні кольори, і все це виглядає ефектно… поки в тренді.

Але як тільки хвиля проходить, залишаються кадри, які виглядають як з минулої епохи. Як щось, що вийшло з моди. І замість живих спогадів — стилізована картинка з минулого тренду. І це не завжди комплімент.

Я обираю інший шлях.

Природне світло. Мінімум втручання.

Фото мають бути поза часом. Справжні. Теплі. Без стилізацій, які завтра вже стануть вчорашніми. Колір, максимально наближений до реальності. Атмосфера, яка не підлаштована під тренд, а відображає справжній момент.

Особливо це важливо, коли мова про особисті події. Люди мають впізнавати себе. Пам’ятати, якими вони були — не через фільтр, а насправді.

Чорно-білі кадри — це окрема мова. Там ми свідомо прибираємо колір, щоб сказати щось глибше. Але навіть там я за стриманість.

Словом: щирість, природне світло, мінімалізм в обробці — це те, що не вийде з моди. Редагування має підкреслювати зображення, а не замінювати його.

Мода змінюється — спогади ні.