Коли немає ідей: чому дивні обмеження можуть бути найкращим інструментом для творчості

Іноді, коли застрягаєш у творчому ступорі, порада "думай поза межами" не допомагає взагалі. Навпаки - стає тільки гірше.

Минулого року мені треба було придумати ідею для фотосесії, але в голові була порожнеча. Я сидів над цією задачею день за днем, повторював собі: "Будь креативним, ну давай!" - але чим більше тиснув на себе, тим глухіше ставало.

У результаті - вже з роздратування - ми вирішили обмежити себе буквально однією умовою: знімати тільки в одному кольорі. Наприклад, синьому. І раптом - щось клацнуло.

Почали з'являтися образи, стилі, локації. Ідеї пішли. Здавалося б - менше варіантів, а працювати стало легше.

З часом я зрозумів чому.

Наш мозок дуже любить розв'язувати задачі, але погано реагує на повну свободу. Коли ти кажеш собі "зроби щось круте" - мозок зависає. А от коли кажеш: "Зроби щось круте, але тільки з одним кольором / тільки в одному ракурсі / тільки з натуральним світлом" - він прокидається.

Чим дурніше обмеження, тим краще це працює.

• Зняти серію лише зі спини.
• Використовувати тільки квадратний кадр.
• Не показувати облич.
• Тільки один предмет в кадрі.
• Тільки синій, тільки тіні, тільки дзеркала.

Це не обмеження у творчості - це рамка, у якій виникає справжнє рішення.

Тепер я застосовую цей підхід постійно. Коли знімаю, коли думаю над концептом, навіть коли обираю обробку.

Не можу придумати нічого нового? Просто вигадую собі абсурдне правило. І - магія - усе починає рухатися.

Тож якщо ви теж застрягли - не чекайте натхнення. Просто придумайте собі смішне, безглузде, абсурдне обмеження. І подивіться, що з цього вийде.