Учора я натрапив на цю фразу в книзі - і вона буквально змусила мене зупинитися.

Я задумався про фотографію. Про те, як часто ми самі собі обрізаємо крила через цей страх. Страх зробити "не так". Страх виглядати дилетантом. Страх почути критику від колег чи замовників. Страх, що "не оцінять" або "не зрозуміють".

Я знімаю в форматі JPG+RAW. І час від часу трапляється кадр, де JPEG прямо з камери (SOOC) ідеальний — беру його без жодного редагування.

Є речі, які з роками тільки цінуються — і я вірю, що фотографія має бути саме такою.

Теплі фільтри, "кінематографічні" тіні, занижена контрастність, трендові тони, модні кольори, і все це виглядає ефектно… поки в тренді.

Кажуть, було у батька три сини. А у мене — три акумулятори... Вони пережили багато годин зйомок, і ось що стало з ними за десять років.

Колись давно, захопившись технікою, я почав писати огляди на товари з Китаю. Сайти на кшталт DealExtreme, Chinavasion, TinyDeal, T-Mart, GearBest і, звісно ж, Aliexpress стали моїми улюбленими місцями для пошуку цікавих речей. Пізніше я вирішив зробити крок далі і знімати відеоогляди (мій youtube канал).

Мало хто знає, та й я особливо не розповідав, але з початку війни я живу сам. Ну, не зовсім сам, але про це згодом. Загалом, дружина в евакуації, і мені доводиться брати на себе всі домашні обов’язки, які раніше виконувала вона. Усе, чим займалася дружина (а я допомагав, як міг), тепер лягло на мої плечі.

До того ж, зі мною живе нахабний рудий кіт. І його шерсть... Вона всюди. Недарма кажуть, що «в домі, де живе кіт, шерсть — це приправа». Особливо під час линьки, коли він змінює теплу зимову шубку на легшу літню. Сьогодні я хочу поділитися способом, як боротися з котячою шерстю на постільній білизні.